Харківський обласний військовий комісаріат

Дівоча мрія про… бойове відрядження

       Старший лейтенант Юлія Ажель: «Цілеспрямованість – головна моя зброя»

 

       Дехто із військових якось із острахом вперше їде у відрядження на Донбас, а ось старший лейтенант Юлія Ажель - мріє про таку можливість.

       Уже 4 рапорти подала офіцер відділу військового обліку та бронювання Харківського обласного військкомату своїм начальникам із прохання направити до району проведення бойових дій. Проте великий обсяг її роботи із військовозобов’язаними не відпускає її, принаймні поки триває призовна кампанія.

       - Я розумію своїх командирів і, звичайно ж приємно, що я така не замінна, - говорить жінка-військовослужбовець. - Тому чекатиму на бойове відрядження скільки треба. У житті я звикла завжди всього добиватися. Цілеспрямованість – головна моя зброя. Тож й цей рубіж своєї армійської служби обов’язково перетну.

       Крутим поворотом своєї долі Юлія вважає призов до Збройних Сил України в 2015 році. Й досі не може повірити в те, що носить військовий однострій, не попускає жодного дзеркала, щоб, говорячи військовою мовою, отримати візуальне підтвердження.

       - Я вчилася у Харківському торговельно-економічному інституті та паралельно відвідувала заняття на військовій кафедрі ХНУПС. Студенткою я думала про захист України як про щось дуже бажане, але не досяжне. Мені вже тоді хотілось піти до армії, та більшість родичів казали, що зброя не для жінок. Все змінилося із приходом окупантів до України, - пригадала вона.

       Так, крайній рік навчання Юлії на військовій кафедрі збігся із загостренням ситуації на Сході нашої країни. Всередині дівчини вірував ураган вибору подальшої долі: мати цивільну роботу чи одягнути армійські погони. Вона захоплювалася Українськими військовими і якось соромилася за те, що вона, молода і здорова живе неподалік Донбасу. Тим часом, там воюють львів’янин, рівняни чи мешканці інші регіонів.

       Улітку 2014-го вона пройшла фінальні військові збори на кафедрі в ХНУПСі, урочисто склала Присягу та стала офіцером запасу.

       - Невдала робота на одному із приватних підприємств остаточно розвіяла усі сумніви стосовно армійського життя і згодом добровільно прийшла до райвійськкомату. Після короткої перепідготовки посіла офіцерську посаду у Немишлянському РВК міста Харків. Працювала із запасниками та агітувала стати армійцем, - говорить старший лейтенант Юлія Ажель.

       Чотири роки служби досить малий час. Проте командири встигли помітити старання та відповідальне ставлення Юлії до виконання важливих завдань. Місяць тому її перевели до обласного військкомату на вищу посаду.

       - Через наш відділ проходять сотні хлопців та дівчат, які твердо обрали шлях захисника України. Коли я їх бачу, то пишаюсь цими патріотами та розумію важливість власної роботи. Та іноді до військкомату заходять й такі, в очах яких є певне коливання чи хвилювання. До них я завжди підходжу та прошу поглянути на мене, тендітну дівчину, яка впоралася зі всіма військовими труднощами і не боїться поїхати на Донбас. Зазвичай це спрацьовує та зміцнює їхню віру в свої сили, - розповіла офіцер.