Харківський обласний військовий комісаріат

Ігор Малицький: «В усі часи для ворогів головним було знищити відчуття волі в головах людей та нав’язати чужу ідеологію»

   Про любов до України, жахи війни та ненависть до окупантів на збірному пункті Харківського обласного військового комісаріатупоговорив із осіннім призовникам ветеран Другої світової війни, екс-в’язень чотирьох гітлерівських концтаборів Ігор Малицький.

   - Коли німці прийшли до Харкова, мені було лише 16 років –менше ніж нинішнім новобранцям, - пригадав 94-річний чоловік. – Із появою окупантів, одразу ж з’явилося чимало зрадників та «перевертнів», які ще вчора прославляли стару владу.Світ просто перевернувся. Щось схоже я спостерігав у 2014-му та пізніше. Та справжні патріоти залишилися і саме любов до свого народу допомогла перемогти ту орду загарбників.

   Так, юний Ігор із хворою мамою спочатку довго переховувалися від німців, голодували та сильно страждали від холоду. Коли ж його таки схопили, то пережив «пекло» на землі.

   - Ми – українці не вважалися гітлерівцями людьми. Били так, що й зараз уся моя спина у шрамах. Та найбільшея тоді, на твердих нарах концтаборів хвилювався за рідних та земляків. Різниці між окупантами під час Другої світової та нинішніми загарбниками Українського Донбасунемає. В усі часи для ворогів головним було знищити відчуття волі в головах людей та нав’язати чужу ідеологію. У лиху годину всім справжнім патріотам треба забути про старі сварки, об’єднатися та боротися із ворогом. Так думають й учасники АТО/ООС, із якими я спілкуюся, - вважає ветеран війни.

   У чотирьох різних концтаборахразом із полоненими американцями, британцями та французами Ігор розділив жахіття перебування за гратами, а потім – пережив щасливий момент приходу визволителів.

  - Іноземні військові бранці нічим не відрізняються від нас, - говорить він. - Так же само люблять свої країни, рівняються нанаціональних героїв, пишаються сімейними «коріннями» тощо. Напевно, ненависть до ворога та бажання скоріше знищити«коричневу» наволоч додали нам сили пережити ті найстрашніший період у історії людства.

    На останок поважний гість дав декілька порад юнакам, що знадобляться їм під час строкової служби та на шляху дорослого життя.

   - Свого часу я відслужив аж 5 років строкової служби.Після війни солдати так довго служили. Від рядового доріс до старшини. Так, різних труднощів вистачало, але армійські друзі сильно випручали мене. Це військове братерство треба відчути серцем і, як кажуть, із головою влитися в нього. Тоді служба стане легкою, цікавою та корисною. Також будьте чесними з командирами та діліться останнім із товаришами, - підсумував свій виступ Ігор Малицький.