Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.

     Військовий обов’язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, комплектування особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), якщо визначено їх комплектування військовослужбовцями.

На даний час в Україні існують такі види військової служби, як:

• строкова військова служба;
• військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
• військова служба за контрактом осіб рядового складу;
• військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
• військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
• військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
• військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
  Зупинимось на строковій військовій службі.

     В засобах масової інформації (газети, соціальні мережі, на сторінках Інтернет видань, тощо) у висловах так званих “військових експертів” все частіше розповсюджується думка про відміну строкової служби та перехід тільки на військову службу за контрактом.

     Своє бачення цього питання вони, в основному, аргументують досвідом інших країн в розбудові своїх збройних сил, називають строкову службу пережитком “радянщини”.

      Передовий досвід переймати треба і необхідно (зараз якраз і йде перехід на стандарти НАТО) але...  У цьому “але” якраз і визначається необхідність у військовослужбовцях строкової служби. В умовах агресії з боку Російської Федерації, коли треба боронити нашу землю на передовій, на цих хлопців розраховують у пунктах постійної дислокації військових частин. Строковці охороняють штаби, склади, техніку, приміщення, арсенали з боєприпасами, виконують роботи з ремонту, обслуговування та відновлення військової техніки тощо.

     Разом з тим головним завданням строкової служби є створити боєздатний резерв і дати молоді уявлення про армію. Під час проходження навчання за військовими спеціальностями та вже у добровільному порядку підписавши контракт вони стають професійними військовослужбовцями. Після проходження строкової служби багато хто з них отримує першу свою професію, яка у “цивільному” житті стає основною.

      Повернувшись до досвіду інших країн доречно було б нагадати, що призов на строкову службу зберігається і у деяких країнах НАТО (Данія, Естонія, Греція, Норвегія), а такі країни як Швеція та Литва повернули призов декілька років тому. При тому призовний вік у Греції від 19 до 45 років, у Норвегії від 19 до 44 років, у Туреччині від 19 до 40 років. В Австрії та Швейцарії питання призову у 2013 році винесли на референдум і більшість висловилась за збереження строкової служби.

Висновок може бути один – на даний час строкова військова служба є затребувана та необхідна.

Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗС України