Харківський обласний військовий комісаріат

Кремль регулярно створює «українські диверсії» в Криму

Для цього росіяни зліплюють із незнайомих між собою українців «терористичні» групи.

Росія взяла за звичку періодично звинувачувати Україну в нібито підготовці диверсій на території Криму. І навіть за цими звинуваченнями не вперше арештовують українців. У більшості випадків люди страждають винятково за свою позицію неприйняття окупації півострова.

Український кінорежисер, сценарист і письменник Олег Сенцов став першим «терористом», якого затримали відразу після окупації Криму й через рік засудили до 20 років колонії суворого режиму.

Десятки кримських мусульман також постраждали через звинувачення в тероризмі за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», яку заборонено в Росії.

За останні роки набрала обертів і нова тенденція російської репресивної машини — спроби зліпити з незнайомих між собою українців «диверсійні групи». Наприклад, улітку 2016 року в Криму затримали представників так званої першої хвилі «кримських диверсантів» Євгена Панова, Андрія Захтея та Редвана Сулейманова. Це сталося після інциденту поблизу адмінкордону з Кримом, унаслідок якого загинуло двоє російських військовослужбовців. За версією ФСБ, Захтей і Панов уходили до складу української диверсійної групи, яка пробралася на територію Криму й хотіла забрати в заздалегідь підготовленому схроні зброю та вибухівку.

А вже в листопаді того ж року служба безпеки окупантів знову відрапортувала про затримання в Севастополі «членів диверсійно-терористичної групи головного управління розвідки Міністерства оборони України» — Дмитра Штиблікова, Олексія Бесарабова й Володимира Дудки.

У Росії запевняють, що ця група нібито планувала «вчинення диверсійних акцій на об’єктах військової інфраструктури й життєзабезпечення півострова Крим».

Україна спростувала висунуті звинувачення, але, попри це, суд Севастополя заарештував українців.

— Подібні арешти схиляють до думки, що у ФСБ є норматив щодо пошуку диверсантів, який вона відпрацьовує. А ще це своєрідний сигнал для потенційних жертв переслідування — виїжджати з Криму та звільняти місце для представників російських силових структур, якими активно заселяють півострів, — уважає політолог, координатор громадської ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук.

Українські правозахисники розповідають, що проти наших громадян Федеральна служба безпеки Росії частіше застосовує антитерористичне й антиекстремістське законодавство: воно найбільш репресивне й дає великі можливості, щоб притягувати невинних людей до відповідальності.

За даними правозахисників, тільки влітку 2017 року з території окупованого півострова незаконно переміщено на територію РФ понад 2 тис. засуджених громадян України для відбування покарання в найвіддаленіших куточках Росії.

— Це безліч справ, до яких ми мали б дістати доступ, щоб розібратися, хто насправді скоїв правопорушення, кого було засуджено без провини, а кого — з політичних мотивів. Але це практично неможливо, — каже Олександра Матвійчук.

Тож три роки тому разом з іншими небайдужими людьми вона заснувала правозахисну компанію #LetMyPeopleGo для допомоги українцям, затриманим у Росії та окупованому Криму.

За словами іншого політолога Олесі Яхно, однією із причин, через яку російська ФСБ заявляє про участь українців у диверсійних групах, є пропагандистська. Вона вкрай необхідна всередині Росії як спосіб відволікання більшості від економічного відставання РФ. Окрім того, це «добра нагода» дискредитувати Україну, створивши звичний міф про так званий «український терор» в окупованому Криму та на Донбасі.

Однак частина політологів вважає, що історію про «диверсантів» найбільше спрямовано на жителів Криму. До того ж Росія так чинить не вперше.

— У Криму й Севастополі є велика кількість розумних людей, які активно виступають проти окупації. Тому основне завдання ФСБ — це залякати їх, щоб вони бачили наслідки своєї позиції. Так само ФСБ діяла в період окупації 2014 року, коли на місцевих каналах активно розкручували сюжети, пов’язані з викраденням або побиттям людей, які виступали проти, — упевнений народний депутат, уродженець Севастополя Дмитро Білоцерковець.

Такої ж думки й член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв: «Вони залякують людей, щоб не було жодної ініціативи на території окупованого Криму та щоб люди боялися проводити будь-які акції або заходи. Після хвилі арештів деякі місцеві люди почали вірити тому, що існують якісь диверсійні групи, що нібито з боку України планують проведення якихось терористичних актів тощо».

На думку Ескендера, такі історії будуть іще з’являтися. По-перше, щоб відвернути кримчан від суттєвого погіршення життя на півострові, й показати, що якби не Федерація, то ситуація була б, як на Сході України. По-друге, щоб переконати, що Росія забезпечує їм цілковитий захист. По-третє, щоб розвинути своєрідну мову ворожнечі стосовно українців і таким чином сформувати суспільну психологію кримчан. А от люди, які вибирають альтернативну інформацію, поки що не готові відкрито доводити її до інших.

Проте на сьогодні, за російськими соціальними опитуваннями та дослідженнями, які здійснювали російські дослідні соціологічні групи, усього лише 30% населення Криму підтримує політику Російської Федерації. Решта ідентифікує себе як кримчан або громадян світу. Зрозуміло, вони побоюються сказати, що є громадянами України.

Член Меджлісу кримськотатарського народу переконаний, що це гарний показник. Але Кремль ця статистика не влаштовує. Тому його політика, яку спрямовано на населення півострова, не завершиться, а повторюватиметься ще не раз.

За роки української незалежності в Криму не було зафіксовано жодного випадку тероризму. Але після окупації півострова Росією та запровадження найсуворіших так званих антитерористичних заходів стали кидати у в’язниці жителів Криму й звинувачувати їх у тероризмі. У зоні особливої уваги — кримські татари та колишні українські військовослужбовці.

З кожним роком дедалі більше кримчан залучають до армії окупанта В окупованому Криму, порушуючи міжнародні закони, з 2014 року в армію Російської Федерації призвали близько 10 тис. місцевих жителів, зокрема 2017-го — майже 5 тис.

— 2017 року значно зросла кількість кримчан, призваних в армію РФ. Якщо 2016 року це було близько 3100 осіб, то за 2017 рік в армію РФ відправили близько 5 тис. призовників із Криму. Усього за період окупації в збройні сили РФ призвали приблизно 10 тис. кримчан, — повідомляє «Кримська правозахисна група».

Правозахисники зазначають, що 2017 року порушено мінімум чотири кримінальні справи за ухиляння від служби в армії: дві — у Сімферополі, одну — у Севастополі, одну — у Ялті. За трьома з них ухвалено вироки.

Під час осінньої призовної кампанії 2017 року з Криму й Севастополя в ЗС РФ було призвано 2,4 тис. осіб, з яких 645 відправили служити у військові частини, розташовані на території Росії.

Практика призову жителів окупованих територій у лави армії держави-окупанта, а також безперервна пропаганда на території Криму служби в ЗС РФ порушують ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четвертої Женевської конвенції), а переміщення призваних громадян України з окупованої території на територію РФ порушує ст. 49 цієї конвенції.

Народна армія, 2018, № 3

Яндекс.Метрика