Харківський обласний військовий комісаріат

Про військовий контракт, життєве покликання й суто жіночу справу

Військовий комісаріат вперше в новому році провів відбір кандидатів на контрактну службу.

Службовці відділу комплектування та призову ХОВК разом з представниками біля десяти бойових підрозділів ЗСУ, що прибули до Харкова зі всієї України, протягом дня займалися співбесідами кандидатів і оформленням необхідних документів.

Так сталося, що для контрактників із Харківщини найпопулярнішими є десантно-штурмові війська й морська піхота. У результаті сьогодні й ці елітні підрозділи поповнилися новобранцями. Слід відзначити, що більшість майбутніх бійців уже відправилися до частин, інші туди потраплять лише після навчальних центрів.

— Жінки й дівчата від загальної кількості кандидатів складають біля 7—8 %, — розповів заступник начальника відділу капітан Андрій Котенко. — Це переважно медики, зв’язківці, кухарі, фінансисти…

Надія Атаманенко хотіла бути юристом, служити в поліції. Навіть у дитинстві, коли всі фотографувалися з квітами й ляльками, вона вибирала собі іграшкову зброю й військові капелюхи — суто хлопчачі аксесуари. Згодом отримала вищу освіту й фах із машинобудування, однак дитяча мрія нікуди не поділася й тепер нагадала про себе. Тому відправляється Надія на кілька місяців до навчального центру в Полтаві, щоб освоїти ще одну спеціальність — зв’язківця. А далі — прославлена бойова 92-а бригада…

Життєвий шлях Олени Сябро, до свідомого вибору контрактної служби, проліг країнами дальнього зарубіжжя — Іспанією й Португалією. Більше восьми років вона мешкала за кордоном, а коли повернулася на Батьківщину, вирішила, що буде займатися давно вибраною професією медичної сестри. Вважає, що Збройні сили допоможуть у здійсненні такого бажання…

Дівчата лише після прибуття до навчальних центрів підпишуть контракти на три роки, але вже зараз твердо переконані, що все роблять правильно. Не приховують: далеко не всі знайомі схвалюють такий їхній вибір. Та головне, що батьки й родичі добре їх розуміють і цілком підтримують.

— Я не переймаюся політикою, — говорить Надія, — однак дуже люблю Україну. І хочу спробувати, що таке військова служба. Я рада, що моя мрія починає збуватися.

— У красноградській лікарні, де проходила комісію, — признається Олена, — мені одна тітонька сказала, що військова служба — то не дівоча справа. Тому дуже б хотілося повернутися через деякий час і заперечити їй, але вже аргументовано. А ще в мене є завдання від подруги. Вона також хоче підписати контракт, але боїться. Тому я маю перевірити що тут і як, лише після цього вона прийме остаточне рішення.

Тож побажаємо успішної служби Олені, Надії, а також усім тим, хто в ці дні підписує контракти зі Збройними силами, щоб стати на захист своєї Батьківщини!

Олександр ОЛЕКСІЄНКО

Яндекс.Метрика