Харьковский областной военный комиссариат

Новобранець-контрактник Олена: "Хочу бути снайпером і військову частину обрала бойову – 17-ту окрему танкову бригаду"

       "Я хочу круто поміняти своє старе життя на нове і цікаве", - із такою «залізобетонною» мотивацію прийшла в середині липня до Харківського обласного військкомату 32-річна мешканка Валківського району Олена. Ще до недавнього вона жила спокійним життям у маленькому селищі: була звичайною домогосподаркою, вирощувала овочі на городі та виховувала двох дітей.

        - Після середньої школи я трошки попрацювала на приватному підприємстві. Та великих грошей і хоч якоїсь перспективи там не побачила. Потім вийшла заміж і з’явилися діти. Нібито ось воно - жіноче щастя. Та все ж моя душа романтика прагнула чогось великого і особливого, - пригадала Олена.

       Із початком бойових дій на Донбасі в 2014-му дівчина стала серйозно замислюватися над тим, щоб зробити щось корисне для своєї держави. Спочатку армійську службу вона розглядала, як щось дуже-дуже бажане, але недосяжно далеке. Адже старі стереотипи стосовно того, що армія лише для чоловіків блокували її думки про це. Та потроху все ж цікавилася усім, що пов’язано з військовим життям: читала новини про Збройні Сили України, дивилась відповідні українські фільми, заходила на сторінки військових частин у соцмережах.

       Два тижні тому дівчина таки спромоглася заявити своїм родичам про прагнення піти до армії і підписати контракт. Близькі люди не зрозуміли її та намагалися всіляко відмовити. Але своє рішення Олена вже прийняла і, залишивши дітей мамі, поїхала до Харкова із одним паспортом і декількома сотнями гривень.

       - Черговий обласного військкомату направив мене до заступника начальника відділу комплектування та призову майора Андрія Котенка. Я розповіла, що хочу служити за контрактом і просто в той день попросила відправити в армію, бо в Харкові мені й зупинитися не було де, - розповіла майбутній воїн-контрактник.

        Офіцер привітав сміливість і рішучість Олени, а потім спокійно пояснив процедуру збору документів, проходження медкомісії, збір різних довідок, складання тестів тощо. Більше за те, у обласному військкоматі узялись допомогти їй зі всією паперовою стороною справи. А місце для тимчасового притулку знайшли волонтери із Громадської організації «Південний пост».

        - Ще не служивши, я вже відчула таку потужну доброту і людяність з боку військовослужбовців. Зараз, коли я вже, як кажуть, однією ногою перебуваю на службі за контрактом остаточно визначилася зі спеціальністю – неодмінно хочу бути снайпером і військову частину обрала бойову – 17-ту окрему танкову бригаду.

       - Мотивації даної дівчини вистачить на цілу роту новобранців, - вважає майор Андрій Котенко. - Із власного досвіду скажу, що саме із таких упертих і сміливих людей виходять справжні герої, патріоти України з великої літери.

       Незабаром новобранця Олену направлять до одного із навчальних центрів, що на Чернігівщині. Протягом декількох місяців вона вивчатиме основи справи снайпера, а далі вже сама набуватиме досвіду в військовій частині.

       - Впевнена на всі сто, що полігонні випробування я подолаю, розпочну те омріяне та цікаве життя, знайду вірних друзів і дослужуся до генерала, - планує вона. - Рідна Харківщина ще не раз почує про мої службові успіхи. А ось дівчатам, які також думають про армію, але чогось бояться скажу так: життя одне і розпоряджатися ним ніхто, окрім вас, не може. Маєте мрію – сміливо рухайтеся до неї!